Cruz ortodoxa

Cruz ortodoxa rusa.

La cruz ortodoxa rusa¹​²​³​⁴​⁵​⁶​⁷​⁸​⁹​¹⁰​¹¹​¹²​¹³​¹⁴​¹⁵​¹⁶​¹⁷​¹⁸​¹⁹​²⁰​²¹​²²​²³​²⁴​ más difundida en la Iglesia ortodoxa rusa²²​²​ es aquella de ocho brazos, que recibe también el nombre de crucifijo. También se la denomina cruz ortodoxa¹⁵​. Sobre el eje central (vertical) se encuentran tres travesaños horizontales.

El más cercano al centro es grande, para las manos de Cristo crucificado.

El travesaño horizontal superior recuerda la tablilla con la inscripción «Jesús Nazareno, Rey de los Judíos». Escrita en tres lenguas —griego, latín y hebreo—, fue colocada sobre la cruz de Cristo por orden de Poncio Pilato. Era costumbre romana escribir la culpa del reo en estas tablillas.

En la tradición ortodoxa rusa, los pies de Cristo no están atravesados por un solo clavo, como en la católica, sino con dos clavos: uno por cada pie. El travesaño horizontal inferior es para los pies del Crucificado. Uno de sus extremos está un poco alzado: muestra el paraíso, hacia el cual se dirigió el Buen Ladrón crucificado junto a Cristo. El otro extremo, en cambio, se dirige hacia abajo: hacia el infierno, el lugar destinado al otro ladrón, que no se arrepintió.

Muchas veces, debajo de la cruz puede verse la imagen de una calavera: es la cabeza de Adán, el cual, según la tradición, había sido sepultado en el Gólgota, bajo el lugar donde después fue crucificado Cristo. En la hendidura de la roca, bajo la Cruz, cae sobre la cabeza de Adán una gota de la sangre de Cristo. Se le devuelve así la vida a Adán: al hombre y a la humanidad.

Al lado de la cruz se representa muchas veces a la Virgen María y al discípulo amado por Cristo: el apóstol Juan, el que se cree que fue el discípulo a quien Jesús amaba de la Biblia. Con frecuencia, se incluyen también los instrumentos de la muerte de Cristo: la lanza con la cual le atravesaron el costado y la caña con la esponja empapada en vinagre que un soldado romano le dio a Cristo.

• 

  Cruz de madera en Ucrania.
 
• 

  Icono de Karelia, Rusia.

Referencias[editar]

1. Volver arriba↑ Available Emblems of Belief for Placement on Government Headstones and Markers, Supreme Court of the United States
2. ↑ Saltar a:^a b Liungman, Carl G. (2004). Symbols - Encyclopedia of Western Signs and Ideograms. Ionfox AB. p. 140. ISBN 978-91-972705-0-2.
3. Volver arriba↑ Thomas, Robert Murray (2007). Manitou and God: North-American Indian religions and Christian culture. Greenwood Publishing Group. pp. 121-122. ISBN 978-0-313-34779-5.
4. Volver arriba↑ Milo D. L. The Ankh: Key of Life. — Weiser Books, 2007. P. 13.
5. Volver arriba↑ Mori J. Crosses of Many Cultures. — Harrisburg, 1998. P. 38.
6. Volver arriba↑ Etzold A., Türk W. Der Dorotheenstädtische Friedhof: die Begräbnisstätten an der Berliner Chausseestrasse. — Berlin: Ch. Links Verlag, 2002. P. 60.
7. Volver arriba↑ Das Bildwörterbuch: Die Gegenstände und ihre Benennung. — Bibliographisches Institut, 2011. P. 283.
8. Volver arriba↑ Eyth K., Meyer F.S. Die Dekorationsmalerai mit besonderer... — Leipzig, 1896. P. 317—318.
9. Volver arriba↑ Bischoff E. Die Festdekoration in Wort und Bild. — Leipzig, 1897. P. 452, 462
10. Volver arriba↑ Архітэктура, выяўленчае і дэкаратыўна-прыкладное мастацтва: Дапаможнік для вучняў / Уклад. Б. А. Лазука. — Мн.: Беларусь, 2001.
11. Volver arriba↑ Белы А. Крыж Еўфрасінні Полацкай // Наша Слова. № 29 (817) 1 жнiўня 2007 г.
12. Volver arriba↑ Thomas R. M. Manitou and God: North-American Indian religions and Christian culture. — Greenwood Publishing Group, 2007. P. 121—122. ISBN 978-0-313-34779-5.
13. Volver arriba↑ Koch R. The Book of Signs. — New York, 2000. P. 17
14. Volver arriba↑ Becker U. The Continuum Encyclopedia of Symbols. — New York London, 2000. P. 71.
15. ↑ Saltar a:^a b Chwalkowski F. Symbols in Arts, Religion and Culture: The Soul of Nature. — Cambridge Cholars Publishing, 2016. P. 112
16. Volver arriba↑ Православный календарь на 2016 год, 27 апреля
17. Volver arriba↑ Зайкоўскі Э. Крыж // Міфалогія Беларусі: Энцыклап. слоўнік. — Мінск: Беларусь, 2004. С. 262.
18. Volver arriba↑ Яременко В. Золоте Слово: Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя IX—XV століть. Книга перша. — Київ: Аконіт, 2002. С. 485.
19. Volver arriba↑ Щербаківський В. Чи трираменний хрест із скісним підніжком – національний хрест України? // Визвольний шлях. — 1952, листопад. — Ч. 11 (62). С. 33—34.
20. Volver arriba↑ Пекарська Л., Федорова Л. «Хто ми? Чиї ми діти? Хто були наші предки?» (до 140-річчя від дня народження і 60-річчя від дня смерті Вадима Щербаківського) // Краєзнавство. — 2016. — № 3—4. С. 232.
21. Volver arriba↑ Кущинський А. Святий хрест і його традиційні форми // Православний Українець. — Ч. 111. — 1970.
22. ↑ Saltar a:^a b Фещин А. Довірся Хресту // Християнский голос. — 2002. — № 18 (2854). С. 232.
23. Volver arriba↑ Гнідець Р. Св. Хрест, його форма та різновиди в Україні // Греко-Католицька Традиція №9 (193), вересень 2013 р.
24. Volver arriba↑ Сидоренко В. Забуті сторінки історії // Катедральні Дзвони. № 22. — 5 листопада 2017. С. 9. [1]

Enlaces externos[editar]

•  Wikimedia Commons alberga una categoría multimedia sobre Cruz ortodoxa.